Шкільна діяльність - ворог здоров'я дитини

Вік рекомендованого початку навчання в школі може не співпадати з рівнем психологічної готовності дитини сісти за парту. Фактично впродовж усього періоду дошкільного розвитку відбувається поступова підготовка дітей до того, що впродовж подальших декількох років їм доведеться присвятити себе основній, на цей період, діяльності - отриманню знань. Сила внутрішнього прагнення зайняти своє місце в нескінченному ряду першокласників повинна співпасти з рівнем фізичної готовності дитини вступити в перший важливий період життя.

З самого початку навчання в школі дитина відчуває постійний тиск. Вона звикається з обов'язками, але підсвідомість може опиратися тому, що щодня примушують робити учителі і батьки. Навчання - нелегка праця, кожен етап якої залишає слід не лише в душі і пам'яті дитини, але і на її тілі. Більшість фізичних порушень починаються саме в період шкільного навчання. Недолік правильного навантаження і невміння розподілити зусилля призводять до того, що гострота зору падає, хребет викривляється, дві половини тіла розвиваються непропорційно.

Все розпочинається з портфеля. Частенько вантаж, який носять молодші школярі, є неспіввимірним їх віку і витривалості. Підручники, зошити, спортивна форма, змінне взуття і обід - зразковий перелік речей, котрі щодня супроводжуюють школяра. Без них він не почуватиме себе упевнено на уроках, а також доведеться вислуховувати зауваження учителів з приводу порушення дисципліни ("Знову забув форму!"). Якщо носити сумку замість рюкзака, розвивається одностороннє викривлення: вибір руки, яка приймає усю тяжкість непосильної "ноші знань", здійснюється один раз і може зберегтися на довгі роки, що не зовсім добре позначається на осанці, силі рук, положенні внутрішніх органів і можливості дихати повними грудьми. Рюкзак можна надіти на плечі, при цьому навантаження на тіло збалансоване, і тяжкість відчувається не так гостро.

Правильний вибір положення тіла при основному шкільному зайнятті - читанні і письмі - визначає швидкість стомлюваності і загальну результативність учбової діяльності. У дитини має бути обладнане робоче місце з хорошим освітленням і вірно розрахованою висотою столу і стільця. Не можна допустити, щоб уроки робилися абияк і постійно в різних місцях: некоректне розставляння пріоритетів батьками може дорого обійтися для їх чаду. Якщо упустити момент, утворений за декілька місяців навчання "снігова грудка" скоро перетвориться на лавину. Незручність при виконанні домашнього завдання, постійні перешкоди у вигляді включеного телевізора, гучної музики або сварок батьків, відчуття втоми від неможливості займатися у будь-який слушний час на своєму місці - усі ці чинники руйнівно впливають на слабке, але здатне зміцнитися прагнення дитини до знань, на його любов до процесу навчення.

Потім пізно буде говорити про відсутність старанності : школа з її тяготами і батьки із злочинною неувагою на той час вже зроблять свою нехитру справу - відохотять у дитини не лише вчитися, але і слухатися.