Жінки та ВІЛ: гендерний аспект проблеми

Жінки продовжують працювати над досягненням рівності з чоловіками. У випадках, коли вони мають освіту, здатні заробляти гроші та мають однаковий захист перед законом, вони мають можливість в певному обсязі керувати своїм економічним, соціальним і особистим життям. Однак для мільйонів жінок ці цілі залишаються надто далекими. Саме ці жінки найбільше вразливі перед ВІЛ-інфекцією, вірусом, що викликає СНІД.

Біологічна вразливість

Дослідження показують, що під час незахищеного вагінального статевого акту ризик зараження ВІЛ для жінок є в 2-4 рази вищим, ніж для чоловіків. Крім того, жінки більш вразливі до інших статевих захворювань.

Під час статевого акту у жінок, порівняно з чоловіками, більша площа слизової оболонки піддається впливу секретів партнера. Крім того, сім'яні рідини ВІЛ-інфікованого чоловіка зазвичай містять більшу концентрацію вірусу, ніж секрети жінки. У зв'язку з цим існує вищий ризик передачі ВІЛ від чоловіка жінці, ніж від жінки чоловікові. Молоді жінки є у зоні ще більшого біологічного ризику. їхні незріла шийка матки та обмежені вагінальні виділення є слабким бар'єром перед ВІЛ. Є свідчення про те, що після менопаузи жінки знову стають більш вразливими.

Пошкодження та кровотечі під час статевого акту, спричинені "грубою сексуальною поведінкою", насильством в декілька разів збільшують ризик зараження ВІЛ. Аналогічному ризику піддаються жінки у всьому світі під час незахищеного анального статевого акту. Незважаючи на те, що цій формі статевих відносин іноді надають перевагу через можливість збереження цноти та уникнення ризику вагітності, вона пов'язана з можливістю травмування тканин, що створює шлях для вірусу.

Ще одним важливим біологічним фактором є наявність не вилікуваних статевих захворювань (СЗ) у одного з партнерів, що майже в десять разів підвищує ризик передачі ВІЛ-інфекції. Від 50 до 80% всіх випадків СЗ у жінок залишаються нерозпізнаними, оскільки їх симптоми або відсутні, або непомітні, а також через те, що жінки, які практикують моногамні стосунки, не підозрюють про можливий ризик. Тому настільки важливою є своєчасна діагностика та виявлення проблеми.

Про діагностику ВІЛ інфекції дізнавайтеся детальніше на сайті українського виробника діагностичних наборів Біокор Текнолоджі.

Соціально-економічна незахищеність

Біологічна вразливість не означає відсутності можливості захисту. Досвід останнього десятиріччя показує, що допомогти уникнути ВІЛ інфекції можна як чоловікам, так і жінкам. У всьому світі рівень поширення інфекції вдається зменшити завдяки перевірці крові для переливання, наданню відкритої інформації щодо можливих шляхів поширення інфекції, доступної профілактичної інформації про відмову від статевих контактів, вірність партнеру або безпечний секс, поширення презервативів, впровадження програм обміну шприців для наркоманів і переконання людей у необхідності своєчасного лікування статевих інфекцій та надання їм такої можливості.

Проте для мільйонів жінок такі послуги недоступні, а профілактичні заходи є безсилі або непридатні. У зв'язку з соціально-економічними обставинами, в яких вони перебувають, "автономія" жінок значно обмежена. Відсутність власних економічних ресурсів та страх втратити своїх чоловіків-партнерів або стати жертвами насильства з їхнього боку майже не залишають жінкам можливості контролювати способи та час статевих контактів, а отже, і ризик інфікування ВІЛ. У цьому полягає сутність їхньої вразливості.

Факти про ВІЛ у жінок

1. За оцінками ЮНЭЙДС, до середини 1996 року із загальної кількості 25 мільйонів дорослих, інфікованих ВІЛ, більше 10 мільйонів були жінками. На сьогоднішній день жінки становлять 42% з 21 мільйона дорослих осіб, які живуть з ВІЛ.
2. Раніше практично всі випадки інфікування в промислово розвинених країнах відносилися до чоловіків. Тепер ситуація змінилася. Якщо в 1985 році во Франції жінки становили лише 12% всіх зареєстрованих випадків СНІДу, то через десять років цей показник зріс до 20%. У Іспанії частка жінок серед загальної кількості зареєстрованих випадків СНІДу протягом цього ж десятиліття більш ніж подвоїлася - від приблизно 7% до 19%. 
3. Неконтрольоване поширення епідемії ВІЛ-інфекції в Азії становить серйозну проблему для жінок цього регіону. Серед секс-працівниць у більшості міст Камбоджі, Індії і Таїланду ВІЛ-інфіковані становлять не менше третини. Ризик зростає навіть для жінок, які не схильні до нього через свою професію. У 1991 році в Таїланді серед вагітних жінок, які відвідували жіночі консультації, було виявлено менше 1% ВІЛ-інфікованих. К 1995 року ця цифра становила більше 2%.
4. У африканських країнах, розташованих на південь від Сахари, на 5 інфікованих чоловіків припадає вже 6 ВІЛ-інфікованих жінок. Майже чотири п'ятих усіх ВІЛ-інфікованих жінок світу - африканки.
5. Для молодших жінок в Африці (віком 15-24 роки) ризик ВІЛ зростає ще більше. У країнах, де на молодь припадає 60% всіх нових випадків інфікування, кількість дівчат перевищує кількість хлопців в співвідношенні 2 до 1.
6. Зараз із 7500 дорослих, щоденно інфікованих у світі, майже половина - жінки. При цьому понад 90% інфікованих жінок проживають в розвиваючихся країнах.
7. Дослідження, проведені в Африці та інших регіонах, показали, що багато заміжніх жінок заражаються від свого єдиного партнера - чоловіка. Саме шлюб є суттєвим фактором ризику для жінок, які майже не мають можливості контролювати ситуацію за допомогою презервативів чи утримання вдома, а також сексуальну активність свого чоловіка поза домом.