Блефаропластика нижніх повік: все про операцію і результати

Блефаропластика нижніх повік - це пластична операція метою який є усунення зовнішніх дефектів під очима, таких як грижі, сині круги, припухлості, зморшки, в'ялість, опущення куточків очей. Вона може проводитися за допомогою скальпеля або лазера.

Класична блефаропластика нижніх повік

Розріз тканин роблять під краєм нижньої вовіки із зовнішнього боку так, щоб надалі шрам можна було замаскувати в природній складці шкіри або під лінією зростання вій. Така процедура ефективна для видалення жирових гриж, які акуратно витягають через короткі надрізи, і для посічення надлишків шкіри.

Транскон'юктивальна блефаропластика нижніх повік

Лінія розрізу розташовується на внутрішній частині нижньї вовіки по слизовій оболонці (кон'юнктиві), завдяки чому від операції не залишається видимого сліду. Крім того, така процендура вважається більше щадною, оскільки кон'юнктив гоїться швидше, ніж шкіра.

Метод ефективний для витягання грудок жиру, що формують мішки під очима, проте не дозволяє зробити видалення надлишків тканини, тому показаний лише для пацієнтів до 45 років без виражених провисань і в'ялості.

Підготовка до операції

Хоча операційна блефаропластика має репутацію легкої і безпечної процедури, вона вимагає серйозної підготовки. Передусім, знадобиться очна консультація з фахівцем тут у клініці Genesis у Львові, який оцінить стан шкіри і вирішить, чи треба пацієнтові хірургічне втручання або варто обійтися консервативнішими методами. При цьому керуватися лікар буде не лише зовнішнім виглядом повік, але і наявністю або відсутністю протипоказань і загальним станом здоров'я клієнта.

Якщо рішення про операцію буде прийнято, наступним кроком стане обстеження - загальний аналіз сечі, загальний і біохімічний аналіз крові, а також перевірка її на:

1. рівень цукру;
2. здатність згортатись;
3. ВІЛ, сифіліс та гепатит.

Лікареві також потрібно буде знати групу крові пацієнта і резус-фактор.

Показання та протипоказання

Одним з головних показань до блефаропластики нижніх повік служить незадовільний стан шкіри в цій області (птоз, мішки, зморшки і т. д.) і бажання самого пацієнта виправити ситуацію.

Протипоказань можна перерахувати значно більше. Це:

1. простудні захворювання;
2. проблеми, пов'язані з кров'ю (анемія, погана здатність згортатись, рівень глюкози);
3. проблеми з тиском;
4. патологія залоз, що відповідають за гормони;
5. різного роду новоутворення;
6. будь-які хвороби, що стосуються очних яблук, м'язів і шкіри в периорбитальной області від ячменю до кон'юнктивіту.

Тимчасовим протипоказанням вважається нещодавно перенесена операція і - у жінок - менструація.

Як робиться операція?

Перед класичною блефаропластикою на обличчя пацієнта наносять розмітку з пунктирних ліній, означаючи місця майбутніх розрізів. Робити це треба строго в сидячому положенні, щому що тканини обличчя змістятся під дією гравітації, спотворять реальну картину. Якщо планується "безшовна" транскон'юктивальна операція, розмітку не наносять.

Етапи операції:

Ставиться крапельниця з антибіотиком.

Обличчя обробляють антисептиком, як правило, розчином йоду. Очні яблука зазвичай ховають під захисними лінзами.

Пацієнтові дають наркоз або роблять місцеву анестезію. Який з варіантів вибрати, залежить від бажання оперованого і рекомендацій лікаря.

Повіку закріплюють затискачем і роблять невеликі розрізи із зовнішнього або внутрішнього боку. Для цього може бути використаний як лазер, так і скальпель.

Якщо треба позбавитися від мішків, через невелику ранку тонким пінцетом витягаються грудочки жиру. Залежно від побажань пацієнта перед операцією, ці грижі видаляють або повністю, або частково, рівномірно розподіляючи жир, що залишився, під шкірою. Якщо ж йшлося про підтяжку нижніх повік, то хірург робить посічення зайвої тканини.

Ранки, що залишилися після операції, зашивають. Якщо розріз зроблений на зовнішній стороні повік, роблять внутрішньошкірний шов; шов на слизовій оболонці може бути будь-яким. Зазвичай в хід йдуть нитки, що саморозсмоктуються, щоб не було постреби зайвий раз тривожити ранку, що гоїться.

Фінальна стадія залежить не стільки від виду операції, скільки від правил клініки і досвіду хірурга. У одних випадках прикладають до повік лід, в інших обробляють їх лазером, в третіх обмежуються стерильною пов'язкою.

Операція займає приблизно годину і ще від 1 до 5 годин йде на спостереження за прооперованою людиною в стаціонарі. Як тільки стає зрозуміло, що клієнт повністю прийшов в себе і твердо стоїть на ногах, він може вирушати додому.

Період відновлення

У перший тиждень після операції важливо:

1. не торкатися до повік заздалегідь не продезинфікованими пальцями і взагалі намагатися як можна рідше тривожити шви;
2. робити холодні компреси для зменшення набряклості;
3. використати для очищення шкіри м'які засоби;
4. не робити макіяж;
5. носити сонцезахисні окуляри.

Впродовж 1-2 місяців заборонені також візити в солярій, басейн, лазню і серйозні фізичні навантаження. Навіть від носіння важких пакетів з продуктового магазину слід утриматися.

Після класичної блефаропластики нижніх повік, щоб уникнути появи рубців, пацієнтові можуть запропонувати додатково пройти лазерну шліфовку, яка видалить грубу сполучну тканину в місцях ушкоджень, або, приміром, магнітотерапію, - для прискорення регенераційних процесів в тканинах.

Як довго протримається результат?

Класична блефаропластика відрізняється довготривалим ефектом. При мінімальному догляді за шкірою, зберегається результат до 15 років, після чого операцію можна повторити ще раз. Проте майте на увазі, що лікарі не рекомендують робити її тричі - тонка шкіра може не впоратися з таким випробуванням і повіки будуть спотворені рубцями.

З транскон'юктивальною блефаропластикою все дещо складніше. Зазвичай дії однієї операції вистачає на 7-10 років, проте бували випадки, коли мішки під очима поверталися на місце вже через декілька тижнів. Як правило, причина цього криється в неправильному діагнозі: приміром, коли припухлості з'являлися з вини нездорових нирок, а не жиру, що ще раз підкреслює важливість усебічної діагностики перед операцією.