Як навчити дитину прибирати свої іграшки

Дитинство - це сама безтурботна і щаслива пора в житті кожної дитини, це період коли основне завдання людини їсти, спати, грати і не плакати без приводу, коли багато що малюку прощається, і не примушують збирати іграшки.

Проте більшість батьків не можуть звикнути до думки про те, що їх квартира перетворилася на суцільний ігровий майданчик свого чада, не можуть погодитися з постійним безладом у своєму домі.

Отже, перед молодими батьками гостро стає завдання - привчити свого малюка самостійно прибирати свої іграшки.

Як би ви не обожнювали ваше чадо, намагайтеся не перенасичувати його великою кількістю іграшок. У дитини має бути улюблена іграшка, наприклад, плюшевий ведмедик з яким дитина лягає спати. Домовтеся з дитиною, що її улюблена іграшка це головнокомандувач усіх іграшок і він повинен допомагати дитині у боротьбі проти сил Хаосу.

У нас така улюблена м'яка іграшка конячка. Я якось сиділа на улюбленому форумі і з боку в рекламі у мене були картинки плюшевих конячок, моя улюблена донька сиділа на руках і показала на неї пальчиком і попросила "мам, купи". Ось ця конячка і допомагає моїй дочці прибирати в її кімнаті. Не завжди виходить, але ми стараємось. 

Для того, щоб привчити своїх синочка або дочку прибирати свої розкидані по квартирі іграшки, необхідно врахувати декілька порад.

Зазвичай батьки намагаються змусити свою дитину прибирати іграшки в наказовому тоні, проте це не правильно. У разі вимоги батька прибрати іграшки дитина вважатиме прибирання покаранням і, відповідно, опиратиметься наказу. Якщо тато і мама хочуть, щоб малюк прибрав свої кубики, машинки, пірамідку на своє місце, прохання їх прибрати повинно прозвучати в доброзичливому тоні. В ідеалі сказати своє побажання так, щоб дитина відносилася до процесу прибирання, як до завершальної частини гри.

Молоді батьки повинні пам'ятати, що самий кращий приклад для їх малюка - вони самі. У випадку якщо дитина з маленького віку (приблизно з 1 року) спостерігатиме як мама або таато кожен вечір прибирають іграшки, малюк запам'ятає це і з часом звикне до того, що перед сном кімната має бути акуратною. Проте краще, якщо батьки спочатку залучатимуть своє чадо до прибирання разом з ними, щоб малюк не думав, що прибирати іграшки це обов'язок батьків. Наприклад, запропонувати дитині встановити таймер і позмагатися, хто більше прибере іграшок.

Прибирання іграшок в ігровій формі. Під час спільного прибирання треба промовляти вголос свої дії, спокійним і доброзичливим тоном (або ж в ігровій формі) розповідати, що саме прибирає тато, мама або сама дитина, куди забираються іграшки і навіщо.

Якщо батьки самі щодня не прибирають свої речі, комп'ютери, книжки, журнали, взуття знаходиться в різних місцях, у такому разі батькам марно просити малюка прибирати свої м'які іграшки, машинки, пірамідки, оскільки мама з татом подають поганий приклад. Маленька дитина повністю наслідує своїх батьків, тому батьки також повинні регулярно підтримувати порядок у будинку.

Не можна ставити малюкові ультиматум: прибереш іграшки - включу мультфільм, не прибереш - не включу, інакше дитина запам'ятає і зробить висновок, що батьківську любов необхідно "заробляти".

Дотримуючись цих нескладних порад, можна ненав'язливо і спокійно привчити своє чадо до прибирання своїх розкиданих іграшок, і, звичайно, потрібно запастися терпінням.