Хімія любові: сильний невроз або психічне захворювання

"Джульєта - це Сонце!" - вигукував Ромео, охоплений пристрастю. Фахівці сучасності додають: герой шекспірівської п'єси був схильний до сильного неврозу, що не має нічого спільного з високим почуттям, зате сусідить з такими важкими захворюваннями, як наркоманія або токсикоманія. Засновники і викладачі авторської Академії, автори бестселера "Нектар для душі" Володимир і Валерія Дубковські підказують, як вчасно розпізнати симптоми тривожного синдрому, і розкладають на усі складові хімію любові.

Сильний невроз любові: від безсоння до нудьги

Шедеври класичної літератури рясніють сюжетами, в яких пристрасно (і найчастіше безнадійно) закоханий герой жертвував своїм життям заради дами серця. Або навпаки. Йдеться зовсім не про силу почуттів, а про прояв клінічного симптому психічного розладу, який, згідно з оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, в реєстрі захворювань стоїть в одному ряду з ігроманією, алкоголізмом і токсикоманією.

Як кожну недугу, окрім психосоматики, яка виражається у бажанні підпорядкувати весь світ на догоду одному-єдиному, невроз любові має прояви на фізичному рівні.

Ознаки сильного неврозу любові:

- нав'язливі думки про коханого;

- прискорене серцебиття при зустрічі;

- сфокусована увага тільки на об'єкті пристрасті на шкоду усім іншим;

- втрата апетиту, безсоння;

- підвищена збудливість;

- перепади настрою від свідомості щастя до бажання накласти на себе руки;

- сильне занепокоєння.

Список можна продовжити і далі. Проте будь-які такі прояви, будучи схожі на наркотичну залежність, нічого спільного з любов'ю не мають.

Виникає питання: чому ж воно - з більшою або меншою силою - виникає в житті кожної людини? Виною тому - гормони, які запускають в дію закладену програму біологічного організму.

Хімія любові: строга формула ніжних почуттів

Ця програма, спрямована на продовження роду, примушує чоловіка мимоволі сканувати пані, що потрапляють в його поле зору, на можливість стати матір'ю його дітей. Звідси - така пильна увага до зовнішності жінки: грудям, стегнам, талії. Жінка, хоч і не так сильно заклопотана зовнішніми даними партнера, в той же час здатна зробити миттєвий аналіз слини чоловіка відносно сумісності з ним. Досить одного поцілунку. Цим пояснюється небажання пані після першої ж проведеної ночі продовжувати стосунки з партнером: начебто він хороший в усіх відношеннях, а душа не лежить - і крапка!

Якщо ж все співпало, то і тут програма спрацьовує з математичною точністю: обов'язковий в стосунках букетно-цукерковий період, пристрасні ночі, ніжна прихильність і турбота, - усе це з опери гормонів, кожен з яких "включається" на певному етапі.

Тестостерон, естроген і феромони викликають тяжіння до партнера.

Адреналін, норадреналін, дофамін, серотонін і фенілетиламін забезпечують сексуальний потяг.

Норадреналін допомагає запам'ятати кожну хвилину, проведену в обіймах коханого.

Серотонін занурює в роздуми про нього.

Окситоцин і Вазопресин примушують замислитися про щасливий шлюб і життя разом, в горі і радості, і бажанні померти в один день.

Як бачите, неземне почуття, яким прийнято вважати любов, пояснюється дією гормонів, які, впливаючи на центр задоволення, пригнічують негативні емоції і критику. Ось чому в період бурхливої пристрасті ми дивимося на свого обранця крізь рожеві окуляри і вже зовсім не хочемо чути думку оточення.

Вислів "хімія любові" є абсолютно справедливим, оскільки усі наші почуття - результат ланцюгової реакції хімічного процесу, що відбувається в організмі.

Любов подібна до наркотика: вона впливає на ті ж зони мозку 

Відомий антрополог Хелен Фишер, провівши дослідження, знайшла підтвердження поширеній думці, що любов схожа на наркотик. У закоханих активізуються ті ж зони мозку, що і у людей, котрі сидять на голці. До того ж вони демонструють три класичні симптоми залежності - ліберальність, абстиненцію і рецидиви, що періодично виникають .

3 симптоми любовної залежності, схожі з наркотичною

Спочатку закоханому досить лише рідкісної зустрічі з об'єктом своєї пристрасті. Але поступово він вимагає все більшого збільшення "дози".

Якщо він не отримує бажаного, то демонструє усі симптоми абстиненції - істерику, дратівливість, депресію - і, як правило, домагається свого.

Подібні стани можуть повторюватися з певною частотою, емоційно руйнуючи кожного з партнерів.

Та все ж різниця між наркотичною і любовною залежністю є, і дуже істотна. Наркоман не може вирватися з такого стану. У людини це проходить само собою.

Термін любові недовговічний і, за оцінками експертів, триває від 18 місяців до трьох років. Після цього гормональні бурі сходять нанівець.

Втім, звести ніжність почуттів тільки до однієї емоційної кабали або виконання дітородної функції було б невірно. Любов існує, і живе вона куди довше, ніж покладені три роки. Просто, за оцінками різних дослідників, пізнати її вдається тільки 10 відсоткам пар, які проходять свій життєвий шлях спокійно, без емоційних потрясінь. Але саме їм вдається пізнати усю ту глибину почуттів, з якою жоден сильний невроз не зрівняється.