Як відбувається підбір еквівалентних лікарських засобів з доведеною ефективністю

Відомо, що велика частина ліків, що продаються в нашій країні, є не оригінальними препаратами, а їх відтворними аналогами, що обумовлено значно меншими витратами на організацію виробництва і виведення на ринок в порівнянні з оригінальними, новими препаратами. Великі фармацевтичні компанії вкладають значні кошти в розробку нових лікарських засобів. Це одна з головних причин високої ціни на препарати. Проте, існують компанії, які спеціалізуються на виробництві фармацевтично еквівалентних препаратів, які містять таку ж саму діючу речовину у ті самі кількості.

Щоб спростити пошук аналогових препаратів в аптеках України, було розроблено портал rx.ua. Він по суті є електронною копією довідника еквівалентності лікарських засобів за редакцією професора Зупанця Ігоря Альбертовича, та академіка НАН України, професора Черних Валентина Петрович. З тією відмінністю, що процес порівняння автоматизований і співставляє більш як 2 000 діючих речовин у понад 10 000 ліків.

Що таке біоеквівалентність?

Такі біоеквівалентні лікарські препарати доступніші для різних верств населення, за рахунок того, що в їх ціну не закладені вартість розробки препарату і його широких клінічних досліджень. Проте при цьому вони відповідають тим же стандартам якості, ефективності і безпеки, які пред'являються до оригінальних лікарських препаратів. За цим всім пильно слідкує МОЗ України.

Біоеквівалентність - міра подібності фармацевтично еквівалентного лікарського засобу по відношенню до референтного препарату. Визначається експериментально, in vivo.

Основними критеріями біоеквівалентності є:

1. міра і швидкість всмоктування ліків;
   
2. час досягнення максимальної концентрації в крові і її значення;
   
3. характер розподілу препарату в тканинах і рідинах організму;
   
4. тип і швидкість виведення препарату.
   

Іноді плутають поняття біоеквівалентність і біодоступність, тому варто чітко визначити відмінності цих термінів. Під біодоступністю розуміється міра, в якій активна субстанція поступає з лікарської форми в системний кровотік. Згідно з визначенням ВООЗ, «два лікарські препарати вважаються біоеквівалентними, якщо вони фармацевтично еквівалентні, мають однакову біодоступність і при призначенні в однаковій дозі забезпечують належну ефективність і безпеку».

У ці стислі публікації цілком достатньо, щоб розуміти, що таке біоеквівалентність, навіщо вона потрібна і які параметри препаратів враховуються при порівнянні.