Як уникнути зривів при схудненні

Частенько так непросто налаштуватися на схуднення, але не менш тяжко протриматися багато тижнів або місяців для досягнення поставленого результату. Спокуси підстерігають усюди - з екранів телевізора, зі стрічки соцмереж, з прилавків магазину, з бабусиного столу. Та навіть з рідного холодильника, в якому вже давно нічого цікавого немає.

Чому все так складно?

Харчову залежність можна сміливо ставити на один ступінь з палінням, алкоголізмом або інтернет-адикцією. Ніби законом не заборонено, але життя і настрій псує - не собі, так оточуючим.

Що ж так заважає відмовитися від улюблених стрв і контролювати кількість їжі?

Гормон задоволення допамін, що виник в ході еволюції. Щоб первісні люди не померли від голоду або від отруєння, природа наділила їх здатністю отримувати задоволення від необхідної і їстівної їжі.

Відключений розум. Життя проходить на автопілоті.

Настрій на те, що усі біди через повноту І коли декілька кілограм йдуть, а життя не налагоджується, хочеться заїсти розчарування.

Страх міняти життя. Можна спокійно плисти за течією, виправдовуючи невдачі або одноманітність зайвою вагою.

Жорстка установка на уникнення зривів при схудненні.

Занадто строга дієта.

Винуватці знайдені? Тепер вперед, на боротьбу з ними!

З якої статі первісні інстинкти беруть владу над людиною сучасною і розумною? Адже голод вже не загрожує, а стан їжі можна оцінити розумом. Які емоційні проблеми доводиться заїдати? Чому ніщо не може відвернути від їжі? Відповівши на ці питання, бажано письмово, можна почати над ними працювати.

Що стосується третього і четвертого пункту, то тут мова про самообман. Людина начебто щиро бажає схуднути, представляє себе з шикарною фігурою, в красивому костюмі, на морі, за кермом дорогої машини, в оточенні натовпу прихильників або прихильниць, на сцені. Але, розуміючи, що, окрім нового костюма, що відмінно сидить на стрункому тілі, їй нічого не світить, підсвідомо перестає уникати зривів при схудненні. Тоді варто поставити питання: а чи треба взагалі худнути? Можливо, продовжувати жити без змін?

А ось останній пункт виглядає суперечливо. Начебто і слід налаштовувати себе на жорстку дієту. В результаті при самому незначному відступі від системи приходять думки, що все пропало і краще як слід поїсти із цього приводу, а вже з понеділка почати худнути наново. Швидше за все, так і триватиме. Вихід простий: пробачити собі маленьку слабкість і продовжувати намічений шлях, для вірності влаштувавши розвантажувальний день.

Ну і наостанок декілька слів на захист "заборонених" продуктів. Суворі обмеження у будь-якому разі приведуть якщо не до харчового зриву, то до нервового, а це ще гірше. Балуючи себе кілька разів в тиждень улюбленими смаками в невеликих кількостях, можна практично повністю уникнути зривів при схудненні.