Веселі канікули: спекотні місяці далеко від міського пилу

Літо в місті нестерпне, а тому малюка намагаються відправити чимдалі - на дачу або в село до родичів. Бажання батьків, щоб дитина провела три спекотні місяці далеко від міського пилу і смогу, цілком зрозуміле. Так же очевидно, що, якщо батьки працюють, скласти компанію на природі вони не зможуть. Тому, щоб літня розлука була не стресовою для дитини, треба чітко продумати план своїх дій.

Не варто часто приїжджати до дитини

Подумайте, чи варто травмувати малюка частими зустрічами-розставаннями. Ви по-різному оцінюєте ситуацію: для вас побачитися з ним півгодини перед сном і потримати його на руках - вже велика радість і задоволення. Для нього це швидше розчарування. Він думав, що мама повернулася, а вона повернулася всього на годину.

До того ж варто зважити свої сили, оскільки заміські магістралі вранці і ввечері перетворюються на нескінченну автомобільну пробку. Чи буде у вас можливість стільки часу витрачати на дорогу? Якщо ви плануєте користуватися громадським транспортом, розберіться, в скільки вам треба піти з роботи, щоб не запізнитися на автобус або електричку.

Розмова з дитиною перед від'їздом

Малюк молодше трьох років не має уявлення про відрізки часу, для нього є тільки теперішній час. Прокинувшись одного разу уранці у бабусі, він може засмутитися, що мами немає поруч, а може не звернути на це уваги. І те і інше нормально і залежить від темпераменту дитини.  Проте біль розлуки може накопичиться впродовж декількох днів. Яка буде реакція дитини, передбачити не можна. Одні діти капризують, відмовляються від ігор, неохоче їдять. Інші, навпаки, надзвичайно активні. У будь-якому разі дитина переживає розлуку. Не виключено, що у малюка загостряться хронічні захворювання, виникне алергія, можливі порушення травлення і безсоння. Усе це - природна реакція організму на стрес.

Не обіцяйте дитині, що приїдете "в суботу"

Трилітки, навіть якщо вони знають порядок днів тижня, не уміють застосовувати ці знання з практики. Вони можуть бути упевнені, що за "понеділком", коли поїхала мама, відразу настане "субота". Дні здадуться довгими і безглуздими. Дитина чекатиме суботу, не зможе зосередитися ні на чому іншому, втомиться від очікування. Найчесніший варіант - говорити, що "мама приїде, коли закінчить роботу".

Попередьте людину, яка живе з дитиною, що вона починатиме зустрічати маму не раніше, ніж за півгодини до приїзду. Інакше малюк "пережене", і його реакція на вашу появу може бути будь-якою - від сильних сліз до повної байдужості.

Дозвольте дитині "жити по - новому"

Якщо він не відходить від вас ні на крок і тримається за спідницю, дозвольте йому це. Якщо втікає до іншої кімнати, щоб зайнятися своїми справами, не звіть його: "Невже ти не скучив за матусею?" Дитина, залишившись без мами, має право бути егоїстом. Не хвилюйтеся, малюк вас не розлюбив.

Не давіть на дитину

 Дозвольте малюку самому вибирати спосіб життя. Не примушуйте його дружити з хлопчиком з сусіднього будинку, не вимагайте, щоб він був самостійним і гуляв на дачному дворі, навіть якщо цей двір повністю безпечний. Не запитуйте: "Ну, чому ти тут без мене навчився?" Він може розцінити питання як вимогу чогось досягти у вашу відсутність. Ваше повернення - це не заохочення, не нагорода за його праці. До речі на питання, коли приїде мама, категорично не можна відповідати "коли ти  вивчиш азбуку" або "коли ти станеш хорошим хлопчиком".

Диктуйте свої умови

Будьте готові, що людина, якій ви довірили малюка, виховуватиме його за своїми законами. Бабуся або тіточка не бачать нічого поганого в прогулянках у будь-яку погоду і час доби в кросівках босоніж або, навпаки, в екіпіровці в спекотній полудень в теплому комбінезоні. Розвиваючі книжки ризикують залишитися незайманими: старше покоління відноситься до нових методик скептично. Дитина може необмежено споживати солодощі і пиріжки, якими славляться бабусі.

Не перевлаштовуйте побут старшого покоління. Ваше завдання - налагодити побут немовляти. Вирішіть, за що ви готові боротися, а на що - закрити очі. Твердо стійте на своєму, коли йдеться про здоров'я і безпеку дитини. До усього іншого віднесіться як до витрат відпочинку на природі.

Дозволяйте запитувати у вас деталі, що стосуються раціону, одягу і режиму дня дитини. Скажіть родичам, що вітаєте їх звернення до вас "по дрібницях".

Обговоріть форс-мажорні ситуації. Поясніть, як слід діяти, якщо дитині стало погано. Ліки, які можуть знадобитися, мають бути під рукою, а телефон і адреса місцевої лікарні - висіти на найвиднішому місці.

Іноді можна навіть написати своєрідну інструкцію, в якій можна написати зразкове меню дитини, останні досягнення, капризи, улюблені казки або історії і тому подібне.

Щоб максимально пом'якшити розлуку, дайте малюку з собою його улюблену іграшку, з якою він звик засинати, книжку або інший домашній "амулет". Можна дати свою фотографію, щоб малюк сильно не скучав за мамою. У стресових ситуаціях може згодитися телефон. Саме іграшковий, а не справжній. Коли дитина сумує за мамою, їй пропонують "подзвонити" додому і розповісти про себе.

Найоптимальніший варіант, якщо у вас двоє дітей, то відправляйте їх разом. В цьому випадку діти без батьків живуть з відчуттям "сімейного поля" і легше переносять розлуку.

А скільки приємних моментів чекає вашого малюка за містом! Молоко з полуницею, ягоди, овочі і фрукти прямо з городу, свіже повітря, купання в річці або озері, зміна обстановки, нові друзі, нові враження... Згадайте себе в дитинстві, як ви насолоджувалися відпочинком влітку, коли немає жодних проблем і клопоту! Ось би повернути той золотий безтурботний час...

Але не потрібно забувати, що заміське життя дарує дітям безмежну свободу - вони роблять що хочуть. Тому треба час, щоб дитина знову звикла до міського життя і міського ритму.