Корисні поради: як правильно приймати активоване вугілля

З незапам'ятних часів з лікувальною метою широко використовувалися різні сорбенти - речовини, здатні при вживанні внутрішньо поглинати, утримуючи на своїй поверхні, отруйні речовини і гази. Один з самих "народних" сорбентів - деревне (активоване) вугілля

Вживання внутрішньо вугільного порошку давало добрі результати при лікуванні харчових отруєнь, інтоксикацій солями важких металів, а також таких важких інфекційних захворювань, як дизентерія, холера, черевний тиф. Крім того, вугілля чинило благотворний вплив при лікуванні хронічних гастритів, затяжного коліту, підвищеної кислотності шлункового соку, важких форм діареї (проносу) з блювотою.

Універсальна протиотрута

Але з появою нових, ефективніших бактерицидних препаратів, а потім і антибіотиків популярність активованого вугілля як лікувального засобу зменшилася. Проте досі цей препарат вважається найбільш ефективним неспецифічним антидотом (протиотрутою), здатним поглинати багато отрут і перешкоджати їх всмоктуванню завдяки високій поверхневій активності. Так, всього 1 г активованого вугілля може зв'язати 800 мг морфіну, 700 мг барбиталу, 300-350 мг інших барбітуратів і алкоголю.

Для виготовлення активованого вугілля використовують торф, кам'яне і деревне вугілля, інші рослинні речовини, які нагрівають без доступу повітря, а потім піддають додатковій хімічній обробці. В результаті отримують речовину з ажурним пористим каркасом. Сенс використання максимально дрібних пір полягає в тому, щоб збільшити поверхню контакту. А чим більше відношення поверхні тіла до його об'єму, тим активніше цей контакт і тим краще йде поглинання. Так, питома поверхня активованого вугілля складає 400 кв. метрів на грам.

Найчастіше активоване вугілля застосовують в якості універсального сорбенту при отруєннях різними ліками, рослинними отрутами і іншими хімічними речовинами (окрім отруєнь, викликаних сильними кислотами, лугами, ціанідами, препаратами заліза). У таких випадках активоване вугілля використовують для промивання шлунку (1 столова ложка порошку на 1 л води) і вживають внутрішньо по 20-30 г (іноді до 80-100 г) у вигляді рідкої суспензії в 100-150 мл води. Вводити вугільний порошок (чи подрібнені пігулки) в шлунок необхідно до і після його промивання.

Не змішувати!

Яких-небудь інших препаратів разом з вугіллям приймати не слід, оскільки вони неминуче сорбують, знижуючи при цьому сорбційну місткість вугілля для отрут. Використання активованого вугілля як сорбенту найбільш ефективне в перші 12 годин після отруєння. При цьому саме вугілля не всмоктується і не піддається метаболізму в шлунково- кишковому тракті; воно виділяється з калом, забарвлюючи його в чорний колір.

Активоване вугілля можна використати також при метеоризмі (підвищеному газоутворенні), диспепсіях, коліті, підвищеній кислотності шлункового соку, діареї, харчових інтоксикаціях - всередину по 1-2 г 2-4 рази в день через 1,5-2 години після їжі, запивати водою (пігулки краще подрібнювати).

Проте цей препарат не розрахований на тривале, постійне застосування. Його використовують як засіб швидкої допомоги і приймають зазвичай впродовж декількох днів. Річ у тому, що активоване вугілля зв'язує в шлунково-кишковому тракті не лише токсичні, але і багато корисні для організму речовини (ферменти, вітаміни, амінокислоти та ін.). І крім того, останні дослідження показали, що тривале постійне застосування цього препарату може викликати небажаний токсичний ефект (нудота, блювота і інші неприємні ускладнення).