У мене довга і заплутана історія. Все написати не можу.
Познайомилася з ним трохи більше 2-ох років тому в інтернеті. Він мені не відразу сподабвся. Весь час наполягав на зустрічі, а я відмовлялася. Залишив свій телефон і через 2 місяці я сама написала йому, що хочу з ним зустрітися. Мені було якось так сумно, а його фотка викликала у мене довіру. Хоча мені подобається зовсім інший тип чоловіків. Зустрілися. Сподобався. З ним було так цікаво. З ним був і перший секс. І це був щоразу неймовірний секс!!!
З нетерпінням чекала на кожну зустріч. Він писав мені чудові смс-ки і посилав листи на імейл. Мені ще ніколи ні з ким не було так добре, як тоді з ним. А через декілька місяців я дізналася, що в нього є дівчина, з якою він "зустрічається" вже 5 років. Зараз навіть не пам"ятаю, як він мені про це сказав (здається в асьці написав). Я була в шоці. Стало так боляче. До того часу я сподівалася, навіть відчувала, що він до мене теж щось відчуває. Звичайно, що ми перестали зустрічатися. А десь через місяць він знову запропонував зустрітися. наша зустріч закінчилася сексом. А потім наші стосунки дуже зіпсувалися. Коли я про щось його запитувала він знехотя відповідав мені. У мене було таке відчуття, ніби я його "напрягаю". А одного дня у телефонній розмові на моє "я хочу з тобою поговорити" він відповів "а хіба нам є про що говорити?". Так він тоді поставив крапку у наших стосунках.
Через декілька місяців я отримала лист від нього: він писав про те, що дуже жалкує, що ми більше не зустрічаємось; що таких, як я він більше не зустрічав і т.д. Лист був дуже гарно написаний.
Запропонував продовжити наші зустрічі. Я подумала і погодилася. Мені так не вистачало його протягом усього цього часу. І я була така рада його бачити. Я не запитувала більше про ту іншу дівчину. Мені було абсолютно все-одно. Хоч і знала, що його і її більше пов"язує, ніж мене і його. У них спільні друзі. Він дарує їй подарунки на свята. Вони разом відпочивають.
Ось так тягнулося аж до цього часу.
Деякий час тому він поїхав відпочивати з нею. Я хотіла з ним зустрітися. Але він сказав, що знову їде відпочивати, бо йому сподобалось відпочивати. І їде знову з нею. Мені стало так боляче знову.
Я відчула, що у його житті я нічого не означаю. Йому легко мене покинути. А я весь час повертаюся до нього.
Протягом цього часу я намагалася розпочати стосунки ще з кимось, але це було зовсім не, чого я хотіла. Я не закохувалася і мені дуже швидко ставало нецікаво. А коли він мене кликав, я кидала того, з ким була в той момент.
Хочу нарешті розпочати життя без нього. Хочу нарешті по-справжньому закохатися і почати створювати нові стосунки з новою людиною, а не виходить. Я весь час думаю про нього. І якщо станеться так, що він знову запропонує зустрітися з ним, я боюсь, що піду на зустріч. Що робити?
Як розпочати життя без нього?
Manana Як розпочати життя без нього? 13.6.2008, 10:47
13.6.2008, 10:47
Если не можешь порвать с ним, тогда поверни вашу ситуацию в свою пользу. Делай так, как будто ты его используешь. Например, он тебя просит о встече, согласись, но не прийди. А еще лучше прийди но не надолго, спроси, зачем звал и скажи что у тебя минут 10-15 для него есть, т. к. дела у тебя срочные и уходи. В следующий раз, опять что-то вроде этого. А еще вариант: позвони, скажи типа: "Милый, хочу сегодня с тобой потрахаться! как ты на это смотришь?" Ну и, короче, продолжай что-то в этом духе: показывай, что это ТЫ хочешь, а не от него зависит встетитесь вы сегодня или нет. Будь немного стервой. Увидишь, его твое поведение заинтригует. Ведь, если ты бежишь по первому его зову - 
- это слишком просто для мужиков. А они, вообще-то, пока еще считаються "завоевателями", хоть и переходят в разряд "слабого пола".
Удачи!