Я думаю, что это поначалу так Потом свыкнешься с этой мыслю, этим состоянием и будет все по-другое.
Сказала я, не бывав в этом состоянии

+1

А ваще... надоела мне беременность. Спать на животе, как привыкла, уже не могу, на боку - долго ворочаюсь, пока не усну. Снова в туалет по ночам стала бегать. Изжога еще эта, черт бы ее побрал.
Хотела вчера нохти на ногах почистить - ага, хрен вам.
Три месяца еще терпеть. Эх...

В первую беременность, мне казалось, что я ем за шестерых )))))

А я ела вроде немного, но вдаряла по батону с маслом: то на завтрак 2 кусочка к яичку, то на ужин 2 кусочка с вареньем. И теперь эти батоны у меня по всей ...опе Как застряла на 64 кг, так уже месяц не двигается вес. А мне надо к лету 10 кг сбросить, а то на пляж поеду в беременных вещах. Зимних

Ну я в "состоянии", але думаю, як і ти.
Потім попустить.
Ясно ж, що Яшка не проста вагітна. Переживає за процес "приживання".

*шепотом*
Я тоже так переживаю, что даже разговаривать про Яшку баюс, т-т-т шоб не сглазить

А в мене сестра на шостому місяці вагітності. От тільки-но дізналася. Радію.

Я не слідкую скільки я їм, може і за трьох.
Знаю тільки, що, якщо пропустити момент, коли наступає відчуття голоду, то потім *опа.
Вчора ледве до дому доїхала, думала блювати в маршрутці буду - тошнило.
Поїла супчик, думала попустить, ага щаз - так і заснула з відчуттям тошноти і ніби шлунок десь в горлі.

А як правильно їсти я не знаю
Просто їм все що бачу. Часто роблю перекуси. Може воно мені потім аукнеться, не знаю.

Бісить, коли ті хто народжував і за вагітність набрав 25-35 кг зараз розказують мені, що мені треба меньше їсти. Всі дуже досвідченні, мля. За собою б слідкували.
Причому побачать, що я олів є їм з хлібом, зупиняються і починають мораль читать. "От ти багато їси".
І нічьо, що вони не знають чи їла я до цього і коли поїм потім


Це не виправдовує її останнього хамства

О! Консі, я тут подумала...
Хочу бути неправою, але ж по закону жанра, вона тепер буде тебе чмирити, що ти завагітніла "бо коріюєш її"

Сообщение отредактировал Ч*R - 2.11.2011, 13:10

Да вот кстати, хлеба я стала гораздо меньше есть.

Ярусь, я дуже швидко відходжу від образ, якщо чесно. Вона сказала, що не казала про вагітність тілько щоб я не сумувала... Ага.. усі знали, окрім мене, блін. І мама, і бабусь з дідусем. Чи я така стерва, що ото можу зглазити????

Неприємно якось, хоча я за неї дуже рада.

Ти тіпа в ролі моєї подружки.
Її рідні теж вважають, що вона безплідна і заздрить молодшій сестрі у якої є малий.
Їй теж не говорили про вагітність і перший час до малого неохоче підпускали, хоча вона й хресна.
Тримайся, що сказати.
Я просто в цьому бачу пагане ставлення до тебе.

Я цій подружці першій розповіла, як тільки тест зробила (мама моя вже спала) - вона була в шоці.
Сказала, що була впевнена, що яїй не розкажу з тих же причин, що і сестра не розказувала.

Добавлю.
Я подружці розказала саме тому, що точна знала, що вона порадіє за мене і ми з нею почнемо це обговорювати часто.
А колезі одній, яку вважаю захдрсною не розказувала. Вона, правда, вже теж дізналась, бо всі знають.
От я і проводжу паралелі з тобою. Комусь не говорять про вагітність, тільки через переконаність у заздрості.

Яра, я не хочу це все сприймати близько до серця. Так, неприємно, образливо. Але я від щирого серця за неї рада, бо знаю, як в них з чоловіком усе було непросто. А те, що не казала... Якщо я кожен її рок буду сприймати так сильно - я взагалі постійно буду ходити сумна. Просто гадаю краще бути вище за це. Просто пораділа, поздоровила та й годі.

І тут за всіх дівчаток я теж дуже рада. Так, інколи може кольнути в серці - але тільки тому, що сама дуже хочу, а не тому що заздрю. І розумію, що це просто через те, що не виходить зараз. А не через те, що в когось є. Це було б дуже безглуздо, адже від таких думок в мене нічого не з'явиться.

Консі -гарна дівочка

Але дуже мені хочется дитинку під серцем мати... Втім, якщо не судилося зараз, то треба відволікатися активно. Чим можна. Хоч я все одно маю надію.

Не всегда по этой причине, а например по этой:



Реально неудобно перед таким человеком хвастаться своими беременностями, будто нарочно на больную рану наступаешь

Нет е сильно, только когда иду быстро


Может и так

Что у тебя там за курятник (на работе, я так понимаю)? Ставь на место



Так, извините меня, но я сейчас буду шуметь
Начнем с того, что когда сестра Конси забеременела, Конси еще не планировала, так? У девочек просто между собой, скажем так, не идеальные отношения. Для мамы две дочки - дочки. Одна настоятельно попросила не говорить, вот она и не говорила.
И еще, при чем тут бесплодие? У нее блин два месяца не получилось забеременеть. Тем более, есть траблы с гормонами и что-то там грешили на эндометрий, на сколько я помню. Т.е. изачально стоило себя настраивать на чуть более длинное ожидание. И все. А развернули же картинку уже



поверь, лучше хвастать)))))

Подкину пазитиф , мне снилосьдумалось что надо купить Прегневит . Шо то не спроста

Яшка, та я не малюю картинок. Просто дійсно якось неприємно - усі (!!!) знали, окрім мене. І мама, і бабулька з дідулькою, і подружки. Тільки я не знала. Втім, не казали, та й ладна. Зараз переписуємося з сестрою, як її вагітність. Вона і літає (то була в Грузії і сюди прилітала, на НГ теж напланувала), спортом 4 рази на тиждень займається, каже, що наразі важить меньше, ніж до вагітності. Тож, я радію.

А те, що не виходить. Яшка, воно ж ясно, що хотілося одразу, а тут не виходить, ще й знову гормони повернулися, воно хоч-не хоч, а б"є по нервах. Та нічого. Усе буде.

Така, може воно й справді не так просто? :-)