Найнебезпечніший продукт у світі

У своєму виступі "Жирний шанс", Ластіг розкриває істину, стосовно знежирених продуктів і місце учасників харчової промисловості, а так само видань про здорове харчування. Цього року, колеги по університету Ластіга оприлюднили масштабне дослідження харчової індустрії, де відповідають на питання про поголовну хворобу людей у вигляді цукрового діабету і надмірної ваги. Упродовж багатьох років сам Ластіг воює з ілюзіями. Він стверджує, що харчовики лобіюють згубними законами і не правильними ідеями, які формують нинішні поняття про здорове харчування і здоров'я в цілому.

Це не конспірологія: кожну думку професор Ластіг доводить з даними масштабних національних і міжнародних досліджень в руках.

Проблема планетарного масштабу

У світі на 30 відсотків більше людей з ожирінням, ніж тих, хто голодує. П'ять відсотків населення планети (366 мільйонів чоловік) вже хворі на цукровий діабет, особливо стрімке зростання епідемії відбувається в останні 15 років.

Ожиріння стає національною проблемою в тих країнах, де є проблема голоду. Рівень дитячого ожиріння росте особливо швидко. Це відбувається в США і Японії, в Україні і в усіх країнах, що розвиваються.

Лікування діабету в 2012 році обійшлося американському бюджету в $245 млрд - ця сума виросла на 41 відсоток всього за п'ять років. До 2030 року майже половина американців (42 відсотки) страждатимуть ожирінням. На лікування ускладнень або наслідків метаболічного синдрому йде три чверті усього бюджету охорони здоров'я. Якби вдалося хоча б уповільнити епідемію діабету, не знадобилися б ні реформа охорони здоров'я, ні секвестр бюджету.

Метаболічний синдром - проблема не лише повних людей. Метаболічний синдром - це нездоровий обмін речовин, який призводить до смертельних захворювань на зразок інфаркту, діабету і навіть раку. Він зустрічається далеко не лише у людей із зайвою вагою: у 40 з 70 відсотків людей з нормальною вагою лікарі діагностують метаболічні порушення, характерні для ожиріння.
Тобто якщо людина не виглядає повною, це зовсім не означає, що у неї немає хвороб, характерних для товстунів.

Що призводить до ожиріння: головний міф

Закон збереження енергії свідчить що усі калорії (енергію), які ми споживаємо, необхідно витратити, інакше вони запасатимуться в організмі у вигляді жиру. Здоровий глузд підказує, що щоб бути здоровим, "жерти треба менше", а рухатися - більше.

З усього цього виходить головний неправдивий висновок: ви або менше їжте, або більше витрачайте, а якщо ви цього не робите, ніхто вам не винен. Уся відповідальність лягає на людину, тобто споживача, тобто потерпілого.

Проти такого підходу Ластіг веде багаторічну священну війну.

По-перше, не всі калорії однаково корисні, з різної їжі вони засвоюються і запасаються по-різному. У цьому сенсі солодка їжа набагато небезпечніша, ніж жирна.

По-друге, доведено, що фізичні навантаження майже не допомагають схуднути. Звичайно, фізичні навантаження допомагають набрати м'язову масу і взагалі корисні для здоров'я, але вони не міняють або майже не міняють цифру на вагах.

По-третє, не весь жир однаково шкідливий для здоров'я: підшкірний жир не провокує проблем з обміном речовин і не підвищує ризик небезпечних захворювань. Можливо, так званий целюліт виглядає не дуже, але шкоди здоров'ю від нього точно немає. У свою чергу, вісцелярний (нутряний) жир, може зовсім не бути помітний неозброєним оком, але саме він закутує серце, печінку і інші життєво важливі органи, представляючи реальну загрозу.

Люди сталі більше їсти. Середня калорійність бургера виросла втричі за останні 25 років, з 210 ккал до 618 ккал. Чоловіки сьогодні в середньому з'їдають в день на 187 ккал більше, ніж 25 років тому, жінки - на 335 ккал, а хлопчики-підлітки - на 275 ккал.

Але чому? Людина схильна до переїдання не через загальну розгнузданість, а через важкі біохімічні порушення, до яких, у свою чергу, приводить тиск навколишнього світу.

Дозволений у всьому світі наркотик

Популярна література про здорове харчування вчить нас, що фастфуд шкідливий, тому що в ньому багато солі, жиру і цукру. Насправді в мозку просто немає механізмів звикання до жиру або солі, зате цукор працює за тим же принципом, що сильні наркотики. Більше того, система нагороди в мозку влаштована таким чином, що, розвиваючи звикання до одного наркотика, людина одночасно розвиває звикання до інших, яких він в житті не бачив, але які запускають ті ж біохімічні процеси.

Висновок: людина, привчена з дитинства до солодкого, вже схильна до алкоголізму і наркоманії.

Проте сьогодні солодкі напої рекламуються як корисні і здорові, "глюкоза потрібна мозку", а в "легких" продуктах відсутність жиру щедро компенсується цукром. Цукор використовується для карамелізації і підфарбовування навіть тієї їжі, яка не припускає солодкого смаку (смаженого м'яса, наприклад). Тому споживання фруктози за півстоліттям виросло в п'ять разів.

У рейтингу продуктів, які викликають ожиріння, перші два місця займають чіпси і картопля фрі. Серед напоїв з великим відривом лідирують підсолоджений лимонад, газована вода і соки.

Якщо подивитися на карту США, то видно чітка кореляція між рівнем ожиріння в різних штатах, рівнем цукрового діабету, серцево-судинних захворювань і - увага - споживанням газованої води на душу населення.

Світове споживання цукру і цукрових культур виросло втричі за останні 50 років. Тут лідирує Бразилія, у минулому бідна країна, що робила на експорт цукор, який більшості місцевих був не по кишені. У XX столітті цукор подешевшав, Бразилія розбагатіла і стала лідером вже серед споживачів.

Якщо подивитися на світове поширення діабету, то найбільші проблеми з цією хворобою навіть не у Північної Америки, а у Саудівської Аравії, Кувейту, Катару, ОАЕ і Малайзії.

Чому там найбільше діабетиків? Справа в кліматі і культурі: з одного боку, жарко, з іншого - заборонений алкоголь. Відповідно, усі п'ють холодний солодкий лимонад. В деякому розумінні алкоголь безпечніший за лимонад, тому що у кожної людини є межа споживання спиртного (більше якого не можна випити), але газовану воду можна пити літрами.

Вчені з UCSF проаналізували дані Всесвітньої продовольчої організації, Міжнародній федерації діабету і Всесвітнього банку по 204 країнам, щоб скласти повну картину економіки живлення і діабету.

Всього за сім років, з 2000 по 2007 рік, рівень діабету у світі виріс з 5,5 до 7 відсотків. З усього різноманіття чинників безпосередню роль грає цукор і інша багата вуглеводами їжа. Калорійність, що цікаво, сама по собі не так важлива: якщо з'їдати в день на 150 кілокалорій більше, то вірогідність цукрового діабету зростає всього на 0,1 відсотка.

Проте якщо ці 150 кілокалорій ви добираєте за допомогою солодкої газованої води, вірогідність заробити хворобу зростає в 11 разів. Близько чверті усіх випадків діабету у світі викликана не спадковістю, не абстрактним неправильним харчуванням або переїданням, а цілком і виключно цукром.

Висновок: щоб зупинити епідемію діабету, досить тільки обмежити споживання цукру, як обмежується доступ до будь-яких інших наркотиків.

Наркоманія - двигун торгівлі

Звідки сучасна людина отримує цукор? Біля третини ми випиваємо з солодкими напоями, шосту частину з'їдаємо в десертах, а близько половини цукру ховається в їжі, яка не зобов'язана бути солодкою, - в соусах, хлібі, макаронах і майже в усій промисловій їжі. У 1990 році американська харчова індустрія пролобіювала нові правила FDA (Американської комісії з контролю за продуктами і ліками), за якими виробники не зобов'язані писати на упаковці кількість доданого цукру.

Компанії мотивують це тим, що так вони розкривали б рецептуру, тобто секрет фірми. Досі закон (і в Україні теж) дозволяє не вказувати кількість доданого цукру. 80 відсотків продуктів, які продаються в супермаркетах, містять доданий цукор. Цукор - це двигун торгівлі. Оскільки цукор має наркотичний ефект, він примушує нас купувати і є більше.

За останні 30 років середній споживач став витрачати помітно (на 5-10 відсотків) менше грошей на м'ясо і молочну продукцію і удвічі збільшив свої витрати на напівфабрикати (processed food) і солодощі.

Нечисленні компанії, акції і доходи яких продовжували рости, незважаючи на кризу 2008 року, - це McDonalds, Coca - Cola, Pepsi. Тому що у них є формула успіху, яка дозволяє їм продавати з кожним роком все більше. І звичайна людина просто беззахисна, оскільки не уявляє собі, наскільки глибоко вона підсаджена на цукор.

А уряд навіть в розвинених країнах не робить нічого, щоб обмежити цукрову наркоманію і нестримно зростаючу епідемію пов'язаних з нею хвороб.